Святий Луї Марія з Монте-Форті - Дивовижна таємниця Розарію - 39

Блаженним ми можемо назвати того, хто, читаючи молитву Господню, ретельно зважує кожне слово, знаходячи в них усе необхідне для нього, усе, чого він може бажати. Коли ми читаємо цю чудову молитву, ми перш за все полонимо серце Бога, закликаючи його солодким іменем Отця. «Отче наш», найніжніший з усіх отців, всемогутній у творінні, вседивовижний у його збереженні, вселюблячий у своєму Провидінні, всеблагий і безмежно добрий у відкупленні. Бог — наш Отець, ми всі брати і сестри, небо — наша батьківщина і наша спадщина. Хіба Йому недостатньо вселяти в нас і любов до Бога, і любов до ближнього, і відокремлення від усього земного? Тож любімо такого Отця і скажемо Йому тисячу разів: «Отче наш, що єси на небесах». Ти, що наповнюєш небо і землю безмежністю Твоєї сутності, що присутній скрізь, Ти, що є Твоєю славою у святих, Твоєю справедливістю у проклятих, Твоєю благодаттю у праведних, Твоїм терпінням у грішниках, даруй нам завжди пам'ятати наше небесне походження, щоб ми могли жити як Твої справжні діти, щоб ми завжди прагнули до Тебе єдиного з усією палкістю наших бажань. «Хай святиться Твоє ім'я». Святе й страшне ім'я Господнє, каже цар-пророк, і небо, за словами Ісаї, лунає хвалою, яку серафими невпинно возносять святості Господа, Бога Саваота. Тут ми молимося, щоб кожна земля знала та поклонялася якостям цього Бога, такого великого та такого святого, щоб Його могли знати, любити та поклонятися язичники, турки, євреї, варвари та всі невірні; щоб усі народи служили та прославляли Його живою вірою, твердою надією, палкою любов'ю та відмовою від усіх помилок: нарешті, щоб усі народи були святими, бо Він Сам святий. «Хай прийде Царство Твоє». Це означає, щоб у наших душах царювала Твоя благодать у цьому житті, щоб після нашої смерті ми могли заслужити царювати з Тобою у Твоєму Царстві, яке є найвищим і вічним блаженством, в яке ми віримо, сподіваємося і чекаємо – цим блаженством, обіцяним нам добротою Отця, здобутим заслугами Сина та об’явленим світлом Святого Духа. «Хай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі». Безсумнівно, ніщо не може уникнути Божественного Провидіння, яке передбачило та влаштувало все заздалегідь; жодна перешкода не може відвернути його від мети, яку воно поставило перед собою. І коли ми просимо Бога, щоб Його воля була виконана, це не тому, що ми боїмося, каже Тертулліан, щоб хтось не перешкоджав виконанню Його порад, але тому, що ми смиренно погоджуємося з усім, що Він зволив нам наказати, щоб ми завжди і в усьому виконували Його найсвятішу волю, яка відома нам через Його заповіді, з такою ж готовністю, любов’ю та сталістю, як ангели та блаженні слухаються Його на небесах.